Стягнення боргу під час воєнного стану: що потрібно знати кредитору у 2026 році

Повномасштабна війна стала серйозним викликом для економіки України та договірних відносин між громадянами і бізнесом. Тисячі підприємств були змушені припинити роботу, евакуювати виробництво або працювати в умовах постійної невизначеності. Для багатьох громадян війна означала втрату роботи, джерел доходу, житла чи можливості вести підприємницьку діяльність. У таких умовах кількість прострочених фінансових зобов'язань почала стрімко зростати. Люди переставали повертати позики, компанії затримували платежі за поставлену продукцію, замовники не розраховувалися за виконані роботи, а деякі боржники взагалі припиняли будь-який контакт із кредиторами.

Саме тому стягнення боргу під час воєнного стану стало одним із найбільш поширених напрямків судової практики в Україні. При цьому значна кількість кредиторів помилково переконана, що через воєнний стан повернути кошти практично неможливо. Поширеним є міф про те, що війна автоматично звільняє боржника від виконання фінансових зобов'язань або робить неможливим звернення до суду. Насправді чинне законодавство України не містить подібних норм.

Воєнний стан не скасовує цивільно-правових чи господарських зобов'язань. Якщо особа взяла гроші в борг, отримала товар із відстрочкою платежу або уклала будь-який договір, який передбачає фінансові зобов'язання, вона продовжує нести відповідальність за його виконання. Більше того, Конституція України гарантує право кожної особи на судовий захист, а судова система навіть під час війни продовжує здійснювати правосуддя.

Практика останніх років показує, що кредитори, які займають активну позицію та своєчасно вживають заходів для захисту своїх прав, мають значно більше шансів на успішне повернення коштів. Натомість очікування завершення війни або добровільного виконання зобов'язань часто призводить до втрати часу, доказів та реальних можливостей для стягнення заборгованості.

Особливо це стосується бізнесу. Для підприємств прострочена дебіторська заборгованість часто стає причиною нестачі обігових коштів, зриву контрактів та фінансових труднощів. Саме тому своєчасне реагування на порушення платіжної дисципліни є одним із ключових факторів фінансової безпеки компанії.

Як війна впливає на боргові зобов'язання

Після запровадження воєнного стану багато боржників почали посилатися на складну ситуацію в країні як на підставу для невиконання своїх обов'язків. Однак необхідно чітко розуміти різницю між фактом існування воєнного стану та юридичними наслідками конкретних воєнних подій.

Сам по собі воєнний стан не припиняє дію договорів. Усі укладені договори продовжують діяти, а сторони залишаються зобов'язаними виконувати свої обов'язки. Якщо громадянин підписав розписку про отримання коштів або підприємство отримало товар із відстрочкою платежу, такі зобов'язання не зникають через війну.

Водночас законодавство допускає можливість врахування форс-мажорних обставин. Але для цього недостатньо просто послатися на воєнний стан. Необхідно довести прямий причинно-наслідковий зв'язок між воєнними подіями та неможливістю виконання конкретного зобов'язання.

Наприклад, якщо підприємство знаходилося в зоні бойових дій, його виробничі приміщення були зруйновані або воно опинилося на окупованій території, такі обставини можуть впливати на оцінку ситуації судом. Проте навіть у таких випадках борг найчастіше не анулюється.

Суди все частіше наголошують, що форс-мажор може впливати на відповідальність за порушення строків виконання зобов'язання, але не звільняє від самого обов'язку повернути отримані кошти.

Які документи необхідні для успішного стягнення боргу

У будь-якому спорі про повернення коштів основне значення має доказова база. Саме якість та повнота доказів визначають перспективу справи.

Найкращим доказом є письмовий договір, який містить усі істотні умови співпраці сторін. Якщо договір укладений належним чином, він дозволяє чітко встановити права та обов'язки сторін, строки виконання зобов'язань та відповідальність за їх порушення.

У відносинах між фізичними особами особливу роль відіграють боргові розписки. Судова практика підтверджує, що правильно складена розписка може бути достатньою підставою для стягнення заборгованості навіть без окремого договору позики.

Для підприємств важливими доказами виступають акти виконаних робіт, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти звірки взаєморозрахунків, товарно-транспортні накладні та банківські документи.

Сучасні технології також значно розширили перелік допустимих доказів. Електронна пошта, переписка в месенджерах, електронні документи та цифрові підписи активно використовуються судами під час розгляду спорів.

Особливого значення набуває збереження доказів в умовах війни. Втрата документів через переміщення офісу, евакуацію або пошкодження майна може суттєво ускладнити захист прав кредитора. Саме тому важливо завчасно створювати електронні копії документів та забезпечувати їх належне зберігання.

Досудове врегулювання спору

Не кожна справа про стягнення боргу обов'язково повинна завершуватися судовим процесом. У багатьох випадках ефективним інструментом залишається досудове врегулювання.

Юридично грамотно складена претензія дозволяє офіційно зафіксувати вимоги кредитора та попередити боржника про можливі наслідки невиконання зобов'язань. Для багатьох боржників саме отримання такого документа стає стимулом до початку переговорів.

У господарських відносинах досудове врегулювання часто дозволяє зберегти ділові зв'язки між сторонами. Нерідко контрагенти погоджуються на реструктуризацію заборгованості, встановлення графіку погашення боргу або укладення мирової угоди.

Разом із тим кредитору важливо не затягувати процес переговорів. Якщо боржник не демонструє реальної готовності до виконання своїх обов'язків, необхідно переходити до більш активних юридичних дій.

Судове стягнення заборгованості

Якщо досудове врегулювання не дало результату, кредитор має право звернутися до суду. Судовий захист залишається найбільш ефективним способом примусового повернення коштів.

Суди України продовжують працювати навіть в умовах воєнного стану. Позови можуть подаватися через електронний суд, а багато процесуальних дій здійснюються дистанційно.

У позовній заяві необхідно детально викласти обставини виникнення заборгованості, надати всі наявні докази та обґрунтувати свої вимоги.

Крім основної суми боргу, кредитор може вимагати стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних, штрафів, пені та інших передбачених законом або договором платежів.

Судова практика останніх років свідчить про достатньо високий рівень захисту прав кредиторів за умови належного документального підтвердження вимог.

Виконавче провадження та реальне повернення коштів

Навіть після отримання позитивного рішення суду робота кредитора не завершується. Наступним етапом стає виконавче провадження.

Виконавець має право арештовувати рахунки боржника, звертати стягнення на заробітну плату, вилучати транспортні засоби, нерухомість та інше майно.

Під час воєнного стану система виконавчого провадження продовжує працювати. Незважаючи на окремі обмеження щодо певних категорій майна, кредитор зберігає можливість домагатися фактичного виконання рішення суду.

На практиці саме перспектива арешту рахунків або майна часто змушує боржників добровільно погашати заборгованість ще до завершення виконавчих дій.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що стягнення боргу під час воєнного стану залишається повністю законним та ефективним механізмом захисту прав кредитора. Війна не анулює фінансові зобов'язання, а особа, яка надала кошти або виконала свої договірні обов'язки, має всі законні підстави вимагати належного виконання договору. Чим раніше кредитор починає діяти, тим більше шансів на успішне повернення своїх коштів навіть в умовах воєнного часу.