Заява до виконавчої служби про зняття арешту з рахунків: як правильно діяти

Блокування рахунків — це одна з найболючіших проблем, з якою стикаються як фізичні особи, так і підприємці в Україні. В один момент кошти на рахунку стають недоступними: ні заплатити за оренду, ні купити ліки, ні розрахуватися з контрагентом. Найчастіше причина — накладення арешту державним або приватним виконавцем у межах відкритого виконавчого провадження. У таких випадках єдино вірним кроком стає заява до виконавчої служби про зняття арешту з рахунків, правильно оформлена та подана. Проте навіть така, на перший погляд, проста дія має безліч юридичних нюансів, і помилка може коштувати дорого.

Перш за все варто розуміти, що арешт накладається виконавцем автоматично через систему АСВП (Автоматизована система виконавчого провадження). Після відкриття провадження виконавець направляє електронну постанову до банків через систему "Арешт коштів" НБУ. І як тільки банк її отримує — рахунок блокується частково або повністю. Особа, проти якої відкрите провадження, про це дізнається вже постфактум. І ось тоді виникає потреба терміново підготувати заяву до виконавчої служби про зняття арешту з рахунку.

Правильно складена заява повинна містити всі елементи, передбачені інструкцією з організації примусового виконання рішень: дані заявника, реквізити виконавчого провадження, посилання на норми закону, обґрунтовану вимогу щодо зняття арешту, докази (довідки з банку, рішення суду, квитанції, підтвердження сплати боргу тощо). Однак лише форма — це не гарантія успіху. Справжній ефект дає лише правильно обрана юридична стратегія, яка враховує специфіку ситуації: чи дійсно є підстава для зняття арешту, чи була вона усунена, чи правильно працює виконавець, чи не допущено процесуальних порушень.

Часто арешти накладаються навіть після сплати боргу — через затримку в системі або недбалість виконавця. Ще один поширений випадок — накладення арешту на соціальні або пенсійні рахунки, що заборонено законом. У таких випадках юрист з виконавчого провадження може не лише скласти заяву, а й домогтися негайного зняття арешту в позасудовому порядку. Але якщо виконавець ігнорує звернення або безпідставно відмовляє — наступним етапом стає скарга до Міністерства юстиції або позов до суду про визнання дій протиправними.

Варто врахувати: для суду важлива процедурна чистота. Якщо подана заява не містить ключових реквізитів або не підтверджена документами — її можуть залишити без розгляду. Водночас правильно оформлене клопотання з додатками, направлене у встановлені строки, змушує виконавця діяти в межах закону. Саме тому заява до виконавчої служби про зняття арешту з рахунків — це не просто папір, а інструмент правового впливу.

Важливо розуміти й строковий фактор. Іноді кожна година блокує бізнес-процеси або створює ризик невиконання зобов’язань. Тому при блокуванні рахунків у підприємства або ФОП, важливо не затягувати, а звертатися до адвоката, який зможе підготувати не лише заяву, а й паралельно направити скаргу до вищого органу, вимогу до банку про роз’яснення, а за потреби — подати судовий позов. Юрист з питань виконавчого провадження може діяти паралельно на декількох рівнях, що суттєво пришвидшує результат.

Деякі ситуації потребують особливого підходу. Наприклад, якщо рахунок заблоковано через заочне судове рішення, про яке особа дізналась постфактум. У таких випадках разом із заявою про зняття арешту подається заява про поновлення строків на оскарження, а після відкриття провадження у справі можна подавати клопотання про забезпечення позову у вигляді скасування арешту. Це складний ланцюг дій, але саме він дозволяє юридично зупинити виконавче провадження ще до остаточного рішення суду.

І наостанок — поширена помилка: чекати “автоматичного зняття арешту”. У 90% випадків цього не станеться. Банк не діє без вказівки виконавця, виконавець не діє без заяви сторони. Тому першим кроком завжди є саме грамотно підготовлена заява до виконавця. І навіть якщо потім буде подано судовий позов, наявність такої заяви продемонструє суду, що сторона намагалася вирішити спір мирно.